- ознаменовувати
- —————————————————————————————ознамено́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ознаменовувати — ую, уєш, недок., ознаменува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Бути свідченням, вираженням чого небудь; характеризувати собою що небудь. 2) Відзначати, вирізняти, характеризувати чимось яку небудь визначну подію, урочисту дату і т. ін. || Робити що… … Український тлумачний словник
ознаменований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ознаменовувати. || ознамено/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
ознаменовування — я, с. Дія за знач. ознаменовувати, ознаменовуватися … Український тлумачний словник
ознаменувати — див. ознаменовувати … Український тлумачний словник